Страховик має укладати договори страхування тільки з’ясувавши потреби клієнта. В результаті страховик усвідомлюватиме потреби та вимоги клієнта у страхуванні, а страховий продукт відповідатиме таким потребам
У випадках, коли страховий продукт пропонується із супутнім нестраховим або якщо нестрахові продукти пропонуються разом із додатковою страховою послугою, клієнт матиме чітке уявлення про вміст «пакетних продуктів», вартість кожної складової, можливість їх придбання окремо, і наслідки реалізації такої можливості
Для здійснення свідомого вибору клієнт зможе ідентифікувати страховика, чиї послуги пропонуються, та дізнатися про додаткові платежі, що можуть сплачуватися.
Отримавши умови страхового продукту, клієнт у зручній та зрозумілій формі матиме змогу ознайомитися із умовами страхування, які задовольнятимуть його потреби та інтереси.
Отримавши передбачені відомості, споживачі страхування життя володітимуть вичерпною інформацією, що розкриватиме суть та зміст послуги, що вони отримуватимуть.
Обовʼязки сторін є важливою частиною договірних відносин. Страхувальники мають бути обізнаними із власними обовʼязками
Страхувальник знатиме та зможе пересвідчуватися у виконанні страховиком його обовʼязків.
У разі настання випадку, що було визначено сторонами як страховий, належного його оформлення та звернення до страховика, а також відсутності обставин для відмови у виплаті, страховик здійснює страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній договором або законодавством.
Страхувальник та особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, мають бути обізнаними та усвідомлювати можливість настання випадків, за яких страховик має право відмовити у здійсненні відшкодування, винятків із страхових випадків, обмежень страхування.
Законодавство та Договори страхування передбачають випадки та способи заміни сторони у договорі страхування у разі виникнення життєвих обставин або потреби у такій заміні.
Законодавство захищає інформацію про клієнта та його діяльність, та зобов’язує страховика її зберігати.
Сайт страховика міститиме найбільш повну інформацію щодо самої компанії та її послуг, втім, частина інформації обов’язково матиме письмову (паперову або електронну) форму через її виняткову важливість для сторін.
Страхувальники продовжуватимуть отримувати звичний страховий захист, але тепер за класами страхування (та ризиками в їх межах), а не за видами страхування. Така трансформація призведе до нового обліку та звітності для страховиків, та надасть їм можливість запропонувати страхувальникам нові продукти.
Визначення та інструменти, що вже використовувалися страховиками та споживачами, отримали законодавче визначення та врегулювання.
Кожен споживач, який отримує послугу страхування, має захист своїх прав, гарантований Державою та страховиком.
Закон передбачає певну свободу сторін при укладенні договору, втім вимагає суворого дотримання процедури та форми укладення для дійсності договорів та захисту прав споживачів.
Відмова від укладеного договору страхування – одна з новацій нового Закону. Право на таку відмову окрім регулювання Законом також має бути врегульовано умовами договорів страхування.
Перестрахування це надійний інструмент, що здатний «подвоїти» захист прав споживачів. Втім, як і з рештою страхування, важливо відповідально обирати страховика та його страховий продукт.
Попри те, що на перший погляд «страхування» це тільки страхова компанія та її клієнт, склад учасників ринку страхування набагато різноманітніший.
З огляду на важливість страхування для економіки України та надання страховиками послуг споживачам, діяльність страхових компаній суворо врегламентована та контрольована з боку Національного банку України.
Отримавши повідомлення про передачу страховиком страхового портфеля, споживачі мають не панікувати. Натомість мають уважно вивчити інформацію про нового страховика і прийняти виважене рішення.
Зважаючи на значну зміну законодавства та умов здійснення діяльності, страховик може ухвалити рішення про добровільний вихід з ринку. Ця процедура строго врегламентована та кожен її етап здійснюється під наглядом Регулятора з метою дотримання прав та інтересів всіх учасників відносин.
У процедурі виконання страхового портфеля, що також проходить у співпраці страховика та НБУ, та під наглядом Регулятора, страховик має виконати всі зобов’язання, пов’язані зі страхуванням, не тільки перед страхувальниками, але й іншими своїми кредиторами.
Закон передбачає різні процедури виходу страховика з ринку за рішенням Регулятора залежно від того, чи було рішення НБУ про анулювання ліцензії пов’язано з неплатоспроможністю страховика або ні.
Законом визначено окремі строки, в які сторони можуть реалізувати свої права або зобов’язані виконати обов’язки. Втім переважна більшість строків безпосередньо щодо відносин страхування визначається за домовленістю сторін – у договорах страхування.
